Захиснику, знай свої права!

З нагоди відзначення Дня Захисника України, очільник Львівської юстиції Микола Станіщук роз`яснює, яку правову допомогу може отримати захисник України:

  • отримання правової інформації, консультацій і роз`ясень з правових питань;
  • складання заяв, скарг та інших документів;
  • допомогу в забезпеченні доступу до вторинної правової допомоги та медіації;
  • захист у кримінальному провадженні;
  • представництво в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування;
  • складення документів процесуального характеру стосовно питань, пов`язаних з соціальним захистом.

ПАМ`ЯТКА: ЯК ОТРИМАТИ БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ:

  1. Підготуй необхідні документи:
  • паспорт громадянина України;
  • ідентифікаційний номер;
  • посвідчення учасника бойових дій.
  1. Звернися до:
  • найближчого центру з надання безоплатної правової допомоги;
  • територіального органу юстиції за місцем фактичного проживання.
Оприлюднено в Без категорії | Залишити коментар

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»:  що потрібно знати про договір довічного утримання (догляду)?

Багатьом з нас знайома ситуація, коли літні люди, які не спроможні самі забезпечувати власні потреби,  змушені звертатися за допомогою до сторонніх осіб. В більшості випадків, на користь цих осіб, укладаються договори, в результаті чого вони стають власниками нерухомого майна, а літні люди залишаються на вулиці. Юридична необізнаність громадян – є головною причиною таких негативних наслідків. Таким чином виникає питання: як уберегти себе від шахраїв та відчути захищеність?

Що таке договір довічного утримання?

Договір довічного утримання (догляду) – домовленість двох сторін, за якою одна сторона (відчужувач) передає у власність другій стороні (набувачеві) житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Договір довічного утримання вважається укладеним з моменту передання майна.

Хто є сторонами у даному договорі?

Сторонами договору є відчужувач  та набувач. Відчужувачем може бути  фізична особа незалежно від віку та стану здоров’я. Набувачем може бути  фізична (кілька фізичних осіб)  або юридична особа.

Яка форма укладення договору довічного утримання?

Для договору довічного утримання (догляду) передбачена обов’язкова письмова форма та нотаріальне посвідчення. Недотримання цієї вимоги тягне за собою визнання договору недійсним.

У свою чергу, нотаріус, завіряючи договір, повинен перевірити документи, необхідні для відчуження майна. Якщо предметом договору є нерухомість, то такий договір підлягає обов’язковій державній реєстрації.

Які обов’язки покладаються на сторони за договором довічного утримання (догляду)?

Виконання договору полягає у надання всіх видів матеріального забезпечення у натурі відповідно до змісту договору. При укладанні договору довічного утримання сторони повинні визначити всі види матеріального забезпечення, обсяг, способи та форми догляду, їх періодичність, якість та зміст, наприклад:.

  • вид і кількість харчування – скільки разів на добу, калорійність та окремі елементи;
  • медичне обслуговування – вид послуги медичного обслуговування, які ліки необхідні, їх кількість і приблизна вартість;
  • матеріальне забезпечення – чітко визначена грошова сума, черговість виплат грошових сум тощо.

У разі смерті відчужувача набувач зобов’язаний поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання. Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

За договором довічного утримання можливий перехід обов’язків набувача у разі його смерті до спадкоємців, яким надходить відчужуване за договором майно. Якщо спадкоємці відмовляються від майна, воно повертається відчужувачу, а договір вважається припиненим.

Якщо договір довічного утримання укладений щодо майна, що є у спільній сумісній власності?

Майно, що належить кільком фізичним особам чи подружжю (або одному з подружжя) на праві спільної сумісної власності, може бути відчужене на підставі договору довічного утримання.

Співвласники майна, а також подружжя за договором довічного утримання повинні передати набувачеві майно, останній, у свою чергу, повинен надати відчужувачам (кожному окремо) належне утримання.

У разі смерті одного із відчужувачів, оскільки виконання було призначене безпосередньо особисто для відчужувача, договір припиняється. Набувач у свою чергу продовжує утримувати іншого співвласника, який залишився.

Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном.

Яким чином вносяться зміни до договору?

Сторони в договорі можуть передбачати заміну майна, яке було передане набувачеві. Тобто набувач та відчужувач за певних обставин, які виникли у процесі дії договору довічного утримання можуть домовитися про заміну речі на іншу. У цьому разі обсяг обов’язків набувача може бути за домовленістю сторін змінений або залишений незмінним.

Коли припиняється дія договору?

Смерть відчужувача майна є однією з умов припинення договору довічного утримання.

Договір довічного утримання може бути розірваний лише на підставі рішення суду:

  • на вимогу відчужувача або третьої особи у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від їх вини;
  • на вимогу набувача.

Однак, варто пам’ятати:

  • невиконання обов’язків або неналежне виконання обов’язків не завжди призводить до припинення договору. Відчужувач вправі пред’явити позов про відшкодування збитків. У винятковому випадку існує можливість подати позов не про припинення дії договору довічного утримання, а про обов’язок набувача виконати в натурі обов’язки, взяті на себе, або про стягнення грошової компенсації всіх видів матеріального забезпечення, вказаних у договорі;

 

  • набувач вправі припинити договір тільки в тому випадку, коли через незалежні від нього обставини його майнове становище змінилося настільки, що він не в змозі надавати набувачеві належне матеріальне забезпечення, обумовлене в договорі. У разі розірвання договору у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки за договором.

Яка відмінність між договором довічного утримання, договором дарування та заповітом?

Документ Суть Право власності на майно після підписання Внесення змін Розірвання договору Умова про надання підтримки
Договір довічного утримання Відчужувач передає у власність набувачеві житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. 1.       Право власності на майно переходить набувачу.

2.       Але набувач до смерті відчужувача  не має право  продавати, дарувати, міняти, передавати в заставу таке майно.

 

В процесі дії договору довічного утримання сторони можуть домовитися про заміну майна на інше і у зв’язку з цим на зміну обов’язків набувача майна. Договір може бути розірваний за рішенням суду Набувач майна зобов’язаний забезпечувати відчужувача довічним утриманням
Договір дарування Дарувальник передає або зобов’язується передати  в майбутньому обдарованому  безоплатно майно (дарунок) у власність

 

Право власності на майно переходить обдарованому, який має право:

 

·  вимагати передачі йому майна;

·  проживати у подарованому будинку;

·   вимагати від дарувальника висилитися із житла;

·  заборонити дарувальнику користуватися майном

 

Внесення змін до договору законодавством не передбачено Договір дарування може бути розірваний дарувальником:

 

·  щодо нерухомих речей чи іншого цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності  дарувальника, його родичів;

 

·  якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвати договір;

 

 

·  якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;

 

·  якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, може бути знищена або істотно пошкоджена

 

За домовленістю сторін, але без права вимоги такої підтримки від іншої сторони
 Заповіт Особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті

 

 

Право власності   на майно залишається у спадкодавця. Спадкоєцям таке право перейде лише після смерті спадкодавця.

 

Зміни можуть вноситися в будь-який час В будь-який час заповіт може бути скасований, або складений новий заповіт, що автоматично скасовує попередній За домовленістю сторін, але без права вимоги такої підтримки від іншої особи

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Оприлюднено в Без категорії | Залишити коментар

НЕ ТИСНИ НА КОЛЕГУ: ЦЕ МОБІНГ, ЯКИЙ КАРАЄТЬСЯ!

Очільник Львівської юстиції Микола Станіщук розповідає про те, як себе вести у випадку такого явища як мобінг на роботі.

Можливо вас часто безпідставно критикують чи відверто ігнорують ваші успіхи? Або ставлення керівництва чи колег до вас є зверхнім та зухвалим? Ви є об’єктом пліток та образ? Якщо це такви жертва мобінгу!

ПАМ`ЯТКА: мобінг (від англ. to mob – переслідувати, нападати гуртом) – це психологічний терор, тиск, цькування співробітниками свого ж колеги.

Ви давно працюєте в колективі й раптом почали відчувати себе небажаною персоною? Що може бути причиною? Можливо, керівник хоче, щоб ви звільнилися. І мобінг – це спосіб, який дозволить, не застосовуючи офіційних заходів, змусити працівника піти. Ймовірно, ви перешкоджаєте чийомусь кар’єрному зростанню.

ВАЖЛИВО:  реакція на нашу поведінку є відповіддю на те, що відбувається. Ми власними вчинками провокуємо неприйняття. Не так часто жертвою мобінгу стає привітна і доброзичлива людина.

Що робити, щоб уникнути мобінгу?

  • Шукайте порозуміння з колегами.
  • Не демонструйте роздратування. Не будьте різкими.
  • Шукайте спільні нейтральні теми для розмов (про погоду, про природу, про літературу).
  • Вітайте колег зі святами. Беріть участь у спільних заходах.
  • Не поширюйте пліток. Не беріть участі в обговоренні вчинків інших.
  • Не вдавайтеся до критики без вагомих підстав.

 

Що робити, якщо ви є жертвою мобінгу?

  • Не поспішайте звільнятися.
  • Не мовчіть. Спробуйте поговорити з колективом.
  • Намагайтесь відстоювати свою позицію. Відповідайте на зауваження, аргументуйте та пояснюйте свої вчинки.
  • Не дозволяйте принижувати себе. Якщо ви проаналізували ситуацію і зрозуміли, що вашої провини немає, будьте впевнені у собі.
  • Спробуйте знайти позитивні риси в людей, з якими працюєте. Або подумайте про те, що, можливо, ви просто необ’єктивно ставитеся до них.
Оприлюднено в Без категорії | Залишити коментар

Особливості та умови укладення шлюбу неповнолітніми

Зі слів очільника Львівської юстиції Миколи Станіщука все частіше трапляються випадки, коли молоді люди приймають рішення зареєструвати шлюб до досягнення ними встановленого законодавством шлюбного віку.

Частиною 1 статті 21 Сімейного кодексу України (далі – СК України) передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану

Відповідно до статті 22 СК України шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.

Для отримання неповнолітніми права на шлюб, їм необхідно звернутися до суду. Так, відповідно до ч. 2 ст. 23 СК України за заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Згідно ч. 3 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) справи про надання права на шлюб розглядаються у порядку окремого провадження.

Проте, на відміну від більшості інших категорій справ, що розглядаються в порядку окремого провадження, ЦПК України точно не встановлюється підсудність справ про надання права на шлюб, зміст заяви, зміст рішення, порядок відкриття провадження по справі та розгляд справи.

Тож заява про надання права на шлюб повинна відповідати вимогам, передбаченим ст.175 ЦПК України. Разом з тим, у заяві про надання права на шлюб необхідно зазначити прізвище, ім’я, по батькові особи, з якою передбачається реєстрація шлюбу.

Також у заяві про надання права на шлюб доцільно викласти обставини, які обґрунтовують відповідність укладення шлюбу інтересам неповнолітньої особи. До таких обставин можна віднести, зокрема, фактичне створення сім’ї, народження в такій сім’ї дитини, вагітність неповнолітньої жінки.

Оприлюднено в Без категорії | Залишити коментар

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ

У середу 09.10.2019 року о 11.00 год. у приміщенні Річківської сільської ради відбудеться 32-га сесія 7-го демократичного скликання, яка мала відбутися 27.09.2019 року та не відбулась у зв’язку з відсутністю кворуму.

Оприлюднено в Без категорії | Залишити коментар

Як отримати статус особи з інвалідністю військовослужбовцю, який отримав поранення під час участі в АТО?

Зі слів очільника Львівської юстиції Миколи Станіщука, cтатус особи з інвалідністю внаслідок війни надається особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період зазначених заходів або в районах проведення АТО у період її проведення.

На звернення для отримання статусу мають право:

  • військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язаним) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовці військових прокуратур, поліцейські, особи рядового і начальницького складу, військовослужбовці МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
  • працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення АТО;
  • особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань, за умови, подальшого включення до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів;
  • особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання АТО у взаємодії з вище зазначеними органами;
  • особи, які добровільно забезпечували проведення АТО, у тому числі провадили волонтерську діяльність.

Для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни необхідно звернутися до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина із заявою та довідкою медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про групу та причину інвалідності.

Особі з інвалідністю внаслідок війни видаються посвідчення з написом «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» та нагрудний знак «Ветеран війни – особа з інвалідністю».

Оприлюднено в Без категорії | Залишити коментар

Стань присяжним та здійснюй правосуддя!

Очільник Львівської юстиції Микола Станіщук розповідає про алгоритм дій для особи, яка хоче стати присяжним.

  1. Необхідно звернутись до місцевої ради із заявою про включення до списку присяжних;

ПАМ`ЯТКА: органи місцевого самоврядування формують та затверджують список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам до присяжних та дали згоду бути присяжними.

  1. Якщо дотримано всі вимоги Закону до присяжних- місцева рада своїм рішенням включає вас до списку присяжних;
  2. Список присяжних направляється у відповідний суд;
  3. Автоматизована система документообігу суду відбирає присяжних для участі у конкретній справі;
  4. Присяжний зобов`язаний вчасно з`явитись на запрошення суду для участі в судовому засіданні.
Оприлюднено в Без категорії | Залишити коментар