Життя не в борг…

Начальник Управління ДВС Львівщини Головного територіального управління юстиції у Львівській області Юрій Сало продовжує інформувати про результати роботи виконавчої служби Львівщини.

Зокрема, на виконанні у Золочівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа виданого Золочівським районним судом Львівської області про стягнення з Боржника на користь Стягувача аліментів на утримання дитини, 30.03.2006 р.н. щомісячно в сумі 800 грн., яка підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 20.10.2010 року і до досягнення дитиною повноліття.

В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем 23.10.2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та скеровано сторонам виконавчого провадження для виконання та до відома.

Оскільки боржник з моменту відкриття виконавчого провадження аліменти згідно даного виконавчого документа не сплачував, відповідно, станом на січень 2019 року заборгованість складала 80000,00 грн.

Державним виконавцем винесено постанови про обмеження та надіслано боржнику до відома та відповідним органам для виконання.

Внаслідок вчинених виконавчих дій транспортний засіб боржника був зупинений працівниками патрульної поліції м. Львова. Цього ж дня боржник з’явився у відділ та сплатив борг в сумі 80000,00 грн., штраф в сумі 38086,00 грн., виконавчий збір в сумі 8000 грн. та витрати виконавчого провадження.

 

 

Оприлюднено в Без категорії | Залишити коментар

“Консультує Міністр юстиції”

Доброго дня, Павле Дмитровичу! Хочу звернутися до  Вас за порадою. Я довго судилася і нарешті виграла суд про визнання права власності на квартиру. Отримала рішення і тепер не знаю куди звернутися. Я  людина похилого віку і мені складно самій розібратися в законах. Прошу, поясніть, що робити з цим рішенням  суду?

Любов Крива

 

Для того щоб уникнути плутанини, перш за все  хочу пояснити, що таке державна реєстрація речових прав на нерухоме майно.  Це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

 

Які права підлягають  державній реєстрації?

В нашій державі обов’язковій державній реєстрації прав на нерухоме майно підлягають:

  • право власності;
  • речові права, похідні від права власності такі як право користування (сервітут), право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій), іпотека тощо;
  • право власності на об’єкт незавершеного будівництва.

 

До кого необхідно звернутись?

Сьогодні державну реєстрацію, зокрема права власності на об’єкти нерухомого майна (квартиру) здійснюють:

  • виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
  • акредитовані суб’єкти;
  • нотаріуси.

 

Які документи необхідно подати для державної реєстрації права власності?

Для реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі рішення суду необхідно подати такі документи:

  • паспорт та податковий номер;
  • рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно або ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди з оригіналом підпису секретаря та мокрою печаткою;
  • квитанція про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

 

Як довго чекати?

Загалом державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться  протягом 5 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав і становить 190 грн.

 

За бажанням особи, реєстраційні дії можуть вчинятись у менші строки, але доведеться сплатити додатково. За реєстрацію протягом 2   робочих днів – 1920 грн, за реєстрацію протягом 1 робочого дня – 3840 грн, а якщо протягом 2 годин – 9600 грн.

 

Чи можуть відмовити у державній реєстрації прав?

Так, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить  перелік  обставин через дію яких, може бути відмовлено у державній реєстрації прав. Наведу декілька з них:

  • заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Законузаява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
  • подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом;
  • подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно;
  • наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
  • наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
  • заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

 

Який результат розгляду поданих документів?

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

 

Після проведення реєстраційних дій та внесення відповідного запису до Державного реєстру прав, формується витяг з такого реєстру, після чого реєстратор/нотаріус роздруковує витяг без використання спеціальних бланків з проставленням підпису та печатки. Тобто витяг з реєстру, що підтверджує проведення реєстрації права власності.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Оприлюднено в Без категорії | Залишити коментар

Мама у шлюбі з іншим: порядок реєстрації новонародженої дитини

Головне територіальне управління юстиції у Львівській області продовжує знайомити із результатами роботи структурних підрозділів.

Зокрема, щодо державної реєстрації народження дитини.

13.02.2019 року до відділу звернулася громадянка К.  з питання  державної реєстрації народження дитини. При цьому вона заявила, що чоловік, з яким вона перебуває в зареєстрованому шлюбі не є батьком дитини , а інший чоловік, хоче визнати себе батьком дитини.

Громадянці К. було надано консультацію щодо порядку реєстрації народження дитини та роз`яснено статтю 126 Сімейного кодексу України, одночасно наголошено, що від неї та чоловіка, з яким мати перебуває в зареєстрованому шлюбі потрібно подати заяву про те, що чоловік не є батьком дитини.

ПАМ`ЯТКА: СТАТТЯ 126- Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Але як виявилося, чоловік громадянки К. засуджений та відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

Тоді заявниці було роз`яснено, щоб чоловік зробив відповідну заяву, яку засвідчив належним чином та надіслав її до нашого відділу або передав їй, тоді вона зможе прийти з чоловіком, який визнає себе батьком дитини та подати заяву про визнання батьківства та зареєструвати народження дитини у відповідності до законодавства.

Враховуючи наведене, 16.02.2019 року на адресу відділу надійшла заява від чоловіка з місць позбавлення волі, про що ми повідомили громадянку К., та 20.02.2019 року прийняли від батьків заяву про визнання батьківства та зареєстрували новонароджену дитину.

 

 

 

 

Оприлюднено в Без категорії | Залишити коментар

НЕМАЄ ГРОШЕЙ НА АЛІМЕНТИ?- ОТРИМАЙ РОБОТУ!

В рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» Головне територіальне управління юстиції у Львівській області роз`яснює як боротись із неплатниками аліментів згідно з Законом.

Якщо боржник не працює та не сплачує аліменти самостійно, за наявності у нього заборгованості із сплати аліментів понад 3 місяці:

  • майно, яке йому належить на праві власності арештовується, вилучається та в примусовому порядку реалізовується в рахунок сплати заборгованості по аліментах.

Стягнення, які можуть бути застосовані до боржника:

  • тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, керуванні транспортними засобами, користуванні зброєю та полювання;
  • стягнення виконавчого збору (основної винагороди приватного виконавця) та штрафних санкцій;
  • адміністративна відповідальність за несплату аліментів(призначається покарання у вигляді суспільно корисних робіт);
  • кримінальна відповідальність за ухилення від сплати аліментів.

Боржник, який не має роботи, може працевлаштуватись самостійно або звернутись до Державної служби зайнятості.

Способи отримання інформації про наявні вакансії:

  • офіційний веб-сайт Державної служби зайнятості України: https://www.dcz.gov.ua/userSearch/vacancy ;
  • безпосередньо в центрі зайнятості;
  • безпосередньо у державного виконавця.

Що робити, коли немає вакансій за фахом?

  • Державна служба зайнятості може забезпечити навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації для отримання навичок нової професії або ж підвищити кваліфікацію за наявним фахом.

У випадку працевлаштування, боржник негайно повідомляє про місце роботи державного (приватного) виконавця, на виконанні у якого перебуває рішення про стягнення аліментів.

 

Оприлюднено в Без категорії | Залишити коментар

“Консультує Міністр юстиції”

Доброго вечора! Ми з нареченою плануємо одружитись навесні. Щоб не опинитися серед сімейних пар,  які сваряться через кожну копійку, хочемо укласти шлюбний договір. Знаю, що така практика для України є новою, тому  розкажіть, будь ласка, про неї більш детально?

                        Артем Миколайчук

На диво багато українців не знають, що у 1992 році Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб і сім’ю України», де вперше було зафіксовано таке поняття, як шлюбний договір. Однак цей вид договорів поки що не набув достатньої популярності серед українських родин. Минулого року такий договір підписали всього 2 544 подружжя, а це трохи більше 1% від кількості укладених у 2018 році шлюбів.

 

Як укладати шлюбний договір?

Шлюбний договір укладається у письмовій формі в 3 примірниках і нотаріально посвідчується державним або приватним нотаріусом. Хочу зауважити, що перед оформленням документів нотаріус повинен роз’яснити сторонам їхні права і обов’язки.

 

При цьому, договір  може бути укладено як особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, і тоді він вступає в силу в день реєстрації шлюбу, так і вже одруженою парою. У такому випадку документ почне діяти з моменту нотаріального посвідчення.

 

Що може бути внесено у договір?

Загалом шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям та визначаються їхні майнові права й обов’язки. Дружина та чоловік мають право внести в договір будь-які умови, які не суперечать чинному законодавству, наприклад:

  • визначення майна, що є спільною сумісною власністю, тобто набуте подружжям в період перебування в зареєстрованому шлюбі;
  • визначення майна, яке передається чоловіком чи дружиною на спільні потреби сім’ї та встановлення правового режиму майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;
  • встановлення порядку поділу майна у разі розірвання шлюбу;
  • встановлення порядку користування майном та житлом;
  • право на утримання одному з подружжю, строк і розмір виплати аліментів;
  • інші умови, що врегульовують майнові відносини між подружжям (порядок користування грошовими коштами, порядок виконання кредитних чи інших майнових зобов’язань, зобов’язання одного з подружжя щодо здійснення оплати за лікування чи навчання іншого або дитини тощо).

 

У договорі, як правило, не прописуються конкретні суми, а все обчислюється в процентному співвідношенні. Водночас, українським законодавством заборонено регулювання шлюбною угодою особистих відносин між подружжям, а також особистих відносин між батьками і дітьми.

 

Скільки діє шлюбний договір?

 

У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії та за бажанням сторін, можуть передбачатися строки тривалості окремих прав та обов’язків. Крім того, сторони можуть зазначити чинність окремих умов договору навіть після припинення шлюбу.

 

Чи можна змінити умови договору ?

 

Звісно можна, але  хочу попередити, що одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Внести зміни до шлюбного договору можна двома шляхами:

 

  1. якщо обидва з подружжя  бажають змінити умови шлюбного договору, вони звертаються до нотаріуса із відповідною заявою
  2. на вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути змінений за рішенням суду, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

 

За яких умов шлюбний договір може бути розірваний або визнаний недійсним?   

 

Процедура така сама, як і для внесення змін до договору, тобто  припинення дії шлюбного договору відбувається за таких підстав:

 

  1. відмова подружжя від договору шляхом подання заяви до нотаріуса;
  2. розірвання шлюбного договору на вимого одного з подружжя за рішенням суду.

Одностороння відмова від шлюбного договору також не допускається.

 

Той з подружжя, хто подав позов про розірвання шлюбного договору  повинен довести суду обставини, які спонукали до прийняття такого рішення . Крім того, шлюбний договір може бути визнаним повністю або частково недійсним. Якщо шлюбний договір визнано недійсним частково, в решті частин він збереже свою дію.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Зі свого боку додам: особисто я радив би подружнім парам і тим, хто лише планує одружитися, не нехтувати таким інструментом, як шлюбний договір. Адже яким би не було сильним кохання в день весілля, ніхто не застрахований від життєвих змін. Підписання контракту дає чітке розуміння, з чим залишиться кожен з членів подружжя після розлучення. А у багатьох випадках саме договір стає реальним механізмом зберегти власність у разі виникнення претензій, котрі стосуються боргів одного з подружжя.

 

Так само на випадок розлучення договір може містити умови утримання дітей, терміни і розмір виплат. А аліменти в такому випадку стягуватимуться на підставі виконавчого напису нотаріуса без необхідності довгої судової тяганини.

 

Мін’юст зробив усе можливе, щоб зробити одруження простим і комфортним. Однак слід пам’ятати, що шлюб – це не забавки, а серйозний крок, тож ставитися до нього треба відповідально.

 

Оприлюднено в Без категорії | Залишити коментар

Коротко про важливе: що таке нерозподілені земельні ділянки та невитребувані земельні частки (паї)

В рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!», Головне територіальне управління юстиції у Львівській області роз`яснює, що в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», який набрав чинності з 1 січня 2019 року,  є чітке визначення, що таке нерозподілені земельні ділянки та невитребувані земельні частки (паї).

Нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

ПАМ`ЯТКА: у випадку, якщо до 1 січня 2025 року власник НЕВИТРЕБУВАНОЇ земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).

Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

 

Оприлюднено в Без категорії | Залишити коментар

ЩО ВАРТО ЗНАТИ ПРО СПОЖИВЧІ КРЕДИТИ

В рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» продовжуємо інформувати громадян про важливе.

Сьогодні говоримо про споживчі кредити, про те, що треба знати про умови договору на що звертати увагу в першу чергу.

Відносини між позикодавцем та споживачем регулюються Законом України « Про споживче кредитування».

 

Споживчий кредит-це грошові кошти, які надаються позичальником споживачу на придбання товарів,робіт, послуг для задоволення своїх потреб, які не пов`язані з:

 

  • підприємницькою діяльністю;
  • незалежною професійною діяльністю;
  • виконанням обов`язків найманого працівника.

 

Зазначаємо, що договір про споживчий кредит та зміни до нього укладаються у письмовій формі. Що обов`язково повинно міститись у договорі:

 

  • загальний розмір кредиту;
  • порядок, умови та строк надання кредиту;
  • реальна річна відсоткова ставка та загальна вартість кредиту (станом на дату укладення договору);
  • відсоткова ставка, її тип, порядок обчислення (у т.ч. порядок зміни та сплати відсотків);
  • порядок повернення кредиту та сплати відсотків(у т.ч. достроково);
  • види забезпечення кредиту.

 

Чи можна відмовитись від кредитного договору?

  • Споживач має право відмовитись від кредиту протягом 14 календарних днів з дня укладення договору, попередньо повідомивши позичальника у письмовій формі;
  • Протягом 7 календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору, споживач зобов`язаний повернути гроші та сплатити відсотки за період користування ними.

 

ПАМ`ЯТКА: СПОЖИВАЧ НЕ ЗОБОВ`ЯЗАНИЙ СПЛАЧУВАТИ БУДЬ ЯКІ ІНШІ ПЛАТЕЖІ ЧЕРЕЗ ВІДМОВУ ВІД ДОГОВОРУ.

Оприлюднено в Без категорії | Залишити коментар